Я щиро люблю об’єктиви для бездзеркалок серії Sigma DN Art світлосилою 2.8.

Вони дають чудову картинку, мають три зручні фокусні відстані (19мм, 30мм та 60мм) і дуже компактну конструкцію. У корпусі розміром з "млинець" інженери реалізували дуже гідну оптику з відмінною різкістю та приємним малюнком.

Не менш щиро люблю цю серію і за її типові болячки — настільки типові, що трапляються трохи рідше, ніж завжди — і при цьому ремонтуються дуже просто.

Цього разу об’єктив (19мм, під систему Panasonic/Olympus micro 4/3) не подавав жодних ознак життя, окрім стороннього шуму, і при підключенні до камери видавав помилку.

З радістю розберемо його і подивимося, що ж цього разу сталося.

Ще до розбору я точно знав, куди лізти — адже проблемних місць тут рівно два: механізм діафрагми та механізм фокусування. Якщо бути чесним, їх всього два, тож можна сказати, що "в цьому об’єктиві ламається все".

Розбирання

Як і багато інших об’єктивів Sigma, цей розбирається з обох кінців. Спершу відкручуємо декоративне кільце передньої лінзи (тут обов’язково потрібен інструмент для лінз спанер).

Під кільцем ховаються гвинти, що тримають кріплення бленди — відкручуємо й їх.

Далі перевертаємо об’єктив і відкручуємо буквально все, що бачимо. Мета — від’єднати байонетний роз’єм, сам байонет і декоративну задню вставку від корпусу.

Після цього — відключаємо всі шлейфи і знімаємо основну плату.

У руках — оптичний блок. Відкрутивши три гвинти з нижнього боку, можна розділити його на дві частини.

Блоку діафрагми потрібно зняти та оглянути. Рекомендую одразу відкрутити мотор і під мікроскопом пошукати тріщину на шестерні — це найтиповіша поломка. У моєму випадку все було прекрасно: при ручному русі пелюсток діафрагма працювала легко по всьому діапазону.

Рухаємось далі — до лінзи фокусування. Щоб дістатися до неї, потрібно зняти замикаючі магніти (вони не приклеєні, а просто утримуються силою основних магнітів — не мають полярності, тож ставити можна як завгодно) і від’єднати шлейфи котушок.

Ось тут і виявилась проблема: одна з котушок повністю відклеїлась від оправи фокусуючої лінзи!

Це не велика несподіванка — таке часто трапляється з цією серією об’єктивів. Причина — у клеї, що застосовується для фіксації котушок: він міцний, але крихкий (ймовірно, епоксидна смола з барвником).

Ремонт простий: зафіксувати котушку клеєм (я віддаю перевагу T-7000) і після висихання зібрати об’єктив у зворотному порядку.

Як і очікувалось, після ремонту все запрацювало як слід.

Єдиний момент, який мене збентежив цього разу — на всіх гвинтах були легкі сліди від викрутки. Тобто хтось уже ліз у цей об’єктив до мене. Чому не полагодили? Таємниця.

Гарних кадрів на хорошу техніку!