Українська (Україна) 
Русский
Я приймаю «природні» пошкодження з розумінням. Ну з’їла вода пів камери — буває. Ну корпус тріснув після удару — окей.
Але коли всередині хтось криворукий ще й додав проблем — от тут я лютую.
Ця камера надійшла зі скаргою: «зовсім не працює дисплей, камера перезавантажується після вибору мови, і взагалі якось не дуже».
Як виявилось — навіть скарга була брехнею. Камера повністю мертва, жодної реакції на кнопку живлення.
Що ж, розбираємо.
Розбір починається з відкручування всіх видимих гвинтів у нижній частині, та зняття панелі з написом:
Під гумовою накладкою рукоятки заховані два блискучих гвинти:
Тепер відкручуємо далі:
- гвинти видошукача і гвинт діоптрійної корекції;
- всі гвинти під заглушками інтерфейсів;
- один гвинт у глибині батарейного відсіку;
- два гвинти під кришкою слота для карт;
- один гвинт під дисплеєм:
Обережно піддіваємо задню панель і зсуваємо її у бік видошукача — потрібно відключити шлейф:
Перший сюрприз: на лінзах видошукача дивні плями.
Щоб дістатися до материнської плати, потрібно зняти верхню панель. Для цього виймаємо видошукач — відключаємо шлейфи й тягнемо його на себе. Він тримається на термопрокладці, тому знадобиться обережно похитувати:
Тепер відкручуємо 4 гвинти верхньої панелі, вони позначені стрілками (блискучі):
Ще два маленьких гвинти під резинкою рукоятки:
І тепер панель знімається вгору:
Ого, магнієвий корпус добряче постраждав від води. Видно пластівці оксидів скрізь — і біля батарейного відсіку, і в зоні кріплення матриці. Ремонт легким не буде.
Знімаємо материнську плату. Відкручуємо всі гвинти (позначені), відключаємо шлейфи, акуратно відклеюємо термоплівку. А, вона вже відклеєна — перша ознака, що хтось у камері був. І не остання.
Тепер відключаємо шлейфи знизу — починаємо з механіки, нижній лівий кут. Потім можна відкинути плату й від’єднати два шлейфи зверху:
Плата в поганому стані, але до неї ще повернемось. Йдемо до затвора й матриці. Знімаємо пластину, що тримається на трьох гвинтах:
Перед зняттям матриці бажано зафіксувати юстувальні прокладки клеєм — вони під гвинтами. Але в моєму випадку видно, що матрицю вже крутили, а термоплівки порвані:
Однієї прокладки взагалі немає. Може хоч матрицю не чіпали? Та ні — стабілізатор навіть не рухається, а котушки прилягають до магнітів. Тут щось не так.
Розберемо модуль стабілізації. Три гвинти тримають пластину-замикач, далі вона фіксується тільки магнітним полем. При її знятті є великий ризик розгубити маленькі кульки, на яких рухається матриця. Ой, хтось вже розгубив до мене :(
Шлейфи матриці відклеюються зліва направо, далі викручуємо матрицю (3 гвинти) й виймаємо з рами. Під нею відкручуємо невелику пластину-перемичку, і модуль повністю розбирається. Процес відклеювання термоплівки не показаний — її не було.
Що ж, посилаю промені ненависті попередньому «майстру». Кульок немає навіть на магнітах. Одна опора не на місці, інша взагалі втрачена. Без донора модуль не врятувати — підібрати опору з ідеальною точністю нереально, буде перекіс матриці.
До речі, тепер знаю маркування матриці — це IMX410AQL. Ось цікавий список для читання — я, наприклад, не знав, що A7C і A7M3 мають однакову матрицю.
Гаразд, модуль стабілізації я відновив за кадром. Потрібні були три кульки, термоплівка й одна опора. Повторюся: без донора — без шансів.
Подивимось на механіку — затвор і блок взводу.
Й тут без вандалізму не обійшлося. Стрілками показано місця, де мали б бути гвинти — їх немає. Також відсутня стійка біля двигуна.
Затвор теж із сюрпризом. На одній шторці відсутня ламель, механізм тримається на одному гвинті, пружини послаблені. На жаль — затвор у смітник, навіть як донор не підійде. Знімати натяг без маркування позицій — прямий шлях до проблем із короткими витримками.
З цікавості зазирнув у байонет. Сюрпризи тривають: немає гвинтів колодки байонета. Кому вони заважали?
Один гвинт тримає разом блок взводу й затвор. Поліз і туди. Ну звісно — розібраний, пружина спущена, гвинти переплутані.
У підсумку: донор знадобився для стабілізатора й затвора. Блок взводу вдалося просто зібрати як слід.
Поглянемо на материнську плату. Можливо, після ремонту камера оживе?
Усі роз'єми шлейфів на нижньому краю — вигнили. Ось, наприклад, після зняття роз’єму матриці:
Половина доріжок вигнила до міді, просте лудіння не допоможе. Кожну довелося чистити й лудити пастою, щоб заповнити каверни. Новий роз’єм сів відмінно:
Та ж історія з роз’ємом стабілізатора.
Але плата не включилась. Треба перевірити запобіжники — вони ззаду плати:
У моєму випадку вони були цілі, АЛЕ доріжки під ними — згнили. Це видно лише після зняття самих запобіжників.
Після заміни плата ожила: включається, ініціалізує стабілізатор, робить фото. Але зображення є лише у видошукачі. Виявилося, що два контакти шлейфу задньої панелі вигнили — живлення дисплея й кнопка перегляду. Відновлюється.
Сам дисплей також згнив — замінив.
Камера вмикається, показує, фотографує. Все добре? Не зовсім.
Кнопка спуску дивно працює, на знімках шуми, при наведенні на яскраве світло — камера перезавантажується (що??), стабілізатор не працює.
(минуло три дні відчаю і пошуків)
Дефект із матрицею вирішився повторним лудінням роз’єму — не було землі, і утворювалося коло через аналогове живлення.
Дефект зі стабілізатором — гіроскоп вигнив повністю. Знаходиться на маленькій платі перед батарейним відсіком:
Верхню панель збирав повністю заново — всі деталі просто кидалися навмання. Покрокова збірка:
ОТ ТЕПЕР все працює. Чи вартувало воно того? Напевно — ні.
Жодні гроші не компенсують витраченого часу. Хіба що гордість за власні навички — це хоч якась нагорода.
Мораль? Не кидайте камери у воду. І не ремонтуйте, якщо не впевнені у своїх руках :)