Статті та обзори

Найбанальніший ремонт, «прохідний», як люблять казати ремонтники. Просто замінити несправне гніздо карти пам'яті - мінімум розбирання, трохи паяння - і камера врятована. Однак навіть у такій нескладній справі є кілька нюансів, які потенційно можуть стати фатальними для фотоапарата.

Герой огляду - Nikon D750, який навіть без установленої карти пам'яті показує помилку "err" на місці лічильника кадрів. Користуватися камерою неможливо - спуск заблокований, навіть якщо спробувати використати сусідній слот. У статті - розбирання до материнської плати, щадна заміна картоприймача без "прожарювання" плати, огляд підводних каменів такого простого ремонту.

Як часто ви замислювалися над технологією «ультразвукове очищення матриці», яка присутня майже в кожній сучасній камері? Упевнений, нечасто — адже її робота непомітна, якщо не сказати «невидима». Суть полягає в тому, що під час вимкнення камери зовнішнє скло фільтра матриці вібрує з високою частотою, струшуючи налиплий пил (у теорії). На практиці ж ця технологія аж ніяк не є панацеєю — мікроколивання скла слабко допомагають проти сильно наелектризованого пилу, липких частинок і мікрокрапель.

Одним словом, хороше ручне очищення матриці нічим не заміниш. Проте в камерах Canon справність вузла очищення матриці контролюється, і за наявності проблем фотоапарат видає настирливу помилку «ERR06». Зазвичай це навіть не привід звертатися в сервіс — автоматичне очищення можна вимкнути в меню й забути про проблему.

Та я вирішив за будь-яку ціну розібратися, що саме може зламатися в системі «пилострушувача» і як це відремонтувати. Одразу скажу — вийшло не зовсім, але певних результатів я досяг.

Піддослідний — Canon EOS RP, що видає err 06. У статті — розбирання, спроба повноцінного відновлення, кілька невдач і, зрештою, «обман» схеми фотоапарата. Як завжди — у статтю вбудовано відео з короткою добіркою моментів цього ремонту.

Камера Nikon D780 за сучасними мірками нібито безнадійно застаріла (звісно ж, ні!), але мені ще не випадало нагоди заглянути всередину. Ця модель якось загубилася серед супер популярних у минулому D750 та D850, і навіть запчастини на неї продавалися неохоче. Тому, коли мене запитали про можливість ремонту, я відповів із великим ентузіазмом.

Проблема, описана власником, теж була нетипова: камера в один не надто прекрасний день перестала робити знімки, а на натискання кнопки спуску реагувала кулеметною чергою спрацювань затвора та помилкою. Інтуїція підказала одразу: ремонт звичайним не буде, і навряд чи він пов’язаний із механічною несправністю. Так і виявилося.

У тексті нижче - розбирання, здивування, відчайдушна боротьба з корозією та роздуми на тему "пиловологозахищеності".

Часто бачу в ремонтах об'єктивів два протилежних випадки: ідеальний стан оптики, але щось заважає об’єктиву працювати (автофокус зламався, корпус розсипався і так далі), або - все наче працює, але з оптикою відбувається якийсь треш. Сьогодні - про другий випадок. Об’єктив Sony FE 24-105mm G OSS пережив повне занурення у водойму, висох і залишився функціональним (діафрагма, стабілізатор та фокус усе ще працюють), але з жахливими розводами повсюди.

Мене чекає повне розбирання, розклеювання груп лінз, масштабне чищення, відчай і печаль.

Дисклеймер: результат цього ремонту не є прийнятним для вибагливого користувача. Об’єктив, що побував у воді та отримав непоправні пошкодження лінз, вимагає або заміни їх усіх на нові, або квитка на смітник. Однак у рамках принципу "краще трохи поламана техніка високого рівня, ніж нічого" такий ремонт цілком прийнятний.