Часто бачу в ремонтах об'єктивів два протилежних випадки: ідеальний стан оптики, але щось заважає об’єктиву працювати (автофокус зламався, корпус розсипався і так далі), або - все наче працює, але з оптикою відбувається якийсь треш. Сьогодні - про другий випадок. Об’єктив Sony FE 24-105mm G OSS пережив повне занурення у водойму, висох і залишився функціональним (діафрагма, стабілізатор та фокус усе ще працюють), але з жахливими розводами повсюди.
Мене чекає повне розбирання, розклеювання груп лінз, масштабне чищення, відчай і печаль.
Дисклеймер: результат цього ремонту не є прийнятним для вибагливого користувача. Об’єктив, що побував у воді та отримав непоправні пошкодження лінз, вимагає або заміни їх усіх на нові, або квитка на смітник. Однак у рамках принципу "краще трохи поламана техніка високого рівня, ніж нічого" такий ремонт цілком прийнятний.
Розбирання я вирішив почати з передньої лінзи - раптом чищення на ній і закінчиться? (наївний). Щоб її демонтувати, необхідне пристосування для відкручування декоративного кільця. У світі професійного ремонту це набір гумових кілець, а у моєму світі - кільце від об’єктива Canon 50мм 1.4, обклеєне двостороннім скотчем. Воно ідеально збіглося за діаметром із декоративним кільцем Sony, і відкрутити вдалося без зусиль та пошкоджень. Під декоративним кільцем необхідно відкрутити багато гвинтів, що утримують кільце кріплення світлофільтра:
Передня лінза встановлена на юстувальні прокладки, а значить їх необхідно помітити або зафіксувати:
Оглянемо сліди рідини на передній лінзі:
І - нічого хорошого. Розводи є і на задній поверхні, і всередині першої групи лінз. Після витирання зовнішніх поверхонь переходжу до розклеювання - мій вибір: вийняти передню лінзу. Для цього я зрізаю та відшкрябую герметик, під яким три додаткові краплі епоксидного клею:
Кілька слів про сам процес чищення. У 90% випадків працює така комбінація:
Звичайна паперова серветка (без маркетингової маячні типу ароматизаторів чи екстракту алое, і без синтетичних волокон) розділяється на шари і намотується на ватну паличку або на палець зворотною стороною назовні.
- Перший прохід робиться з рідиною для миття вікон (нашатирний спирт + ПАР), далі новою серветкою витирається насухо.
- Другий прохід - оновленою серветкою, подихавши на лінзу та витираючи конденсат. Цю процедуру повторюють рівно стільки разів, доки розводи повністю не зникнуть навіть на запітнілій лінзі.
- Третій етап - видмухати всі ворсинки чистим стисненим повітрям. Усе це варто робити на чорному матовому фоні - лише так розводи на лінзі стають помітними.
З передньою лінзою чищення вдалося повністю: слідів води не розгледіти. Герметик замінив звичний клей T7000.
Оглядаючі об'єктив глибше всередині, стає зрозуміло, що об’єктив доведеться розібрати до останньої лінзи. Тож цим і займемось, і тепер усе розбирання відбувається зі сторони байонета. В цілому там все стандартно, за винятком виймання плати: спочатку від’єднується вузький шлейф, потім плата трохи витягується з корпусу, і тільки після цього від’єднується широкий шлейф. Відповідно й складання також здійснюється в такій "нестандартній" послідовності.
Під платою три гвинти утримують частину корпусу, яка знімається у бік байонета. Нюансів на цьому етапі немає - деталь просто знімається, перемикачі не заважають. Далі необхідно відкрутити два гвинти-повідки кільця трансфокатора, від’єднати непомітний шлейф датчика положення трансфокатора та відкрутити багато ніжно-рожевих гвинтів із торця об’єктива. Весь лінзоблок випадає у бік передньої лінзи:
Тепер розбирається власне лінзоблок, почати потрібно з переднього стакана який зветься "барель". Він утримується трьома гвинтами на ковзних втулках - коларах, і зсувається вгору після відкручування гвинтів. Обов’язково варто позначити його старе положення чимось непомітним, при складанні він стає у три симетричні положення, а помилка стає зрозумілою лише після фінальної збірки.
Наступний етап - вийняти другу групу лінз. Вона також утримується трьома коларами (показані нижче), але ще й заблокована декоративною кришечкою, яку потрібно просто відкрутити проти годинникової стрілки:
Друга група лінз теж цікаво розбирається - декоративна заглушка накручена на корпус.
Стан цієї групи жахливий. Окрім розводів усередині групи видно огидні білі плями на чорненні. І, на жаль, це "обличчя" об’єктива - проігнорувати цей дефект неможливо.
Що ж, знову групу потрібно розібрати для чищення: для цього акуратно піддягається передня лінза другої групи, клей при цьому ламається бо лінза спеціально не центрована, і клей можна сміливо зчистити. Виявилося, що друга група складається з чотирьох лінз, і потрібно так само зрізати клей та дістати і задню лінзу, і ту, що за нею. За законом підлості вода пошкодила саме найдальшу порожнину(
А от тут у мене почалися пригоди. Обставини склалися не на користь цього бідолашного об’єктива (і мене), бо найбільше пошкодження від води отримала лінза з нанопросвітленням (nano-coating). В ідеальному світі це - кінець ремонту або привід замовлення нової лінзи, адже відновити пошкоджене покриття принципово неможливо.
Ось як виглядає лінза з покриттям після тривалого контакту з водою:
Проте, оскільки об’єктив я відновлюю для особистого використання, то підійде й повне видалення просвітлення. Це тягне за собою помітні, хоча й не смертельні наслідки: більше паразитної засвітки та відблисків у контровому світлі, трохи менший контраст. Але для аматорського використання різниця майже зникаюче мала. Іронічно, що просвітлення у місці контакту з водою зійшло саме собою, а в інших місцях його не брало нічого - ні спирти, ні розчинники, ні легка поліровка. Виходом став повстяний круг із найдрібнішою полірувальною пастою.
Ось такий хепі-енд вийшов для другої групи лінз. Чорнення, до речі, частково вдалося відновити, відмочуючи крайню лінзу в ацетоні - він трохи розчинив чернення та прибрав багато точок. Великі дефекти підфарбувалися спеціальною фарбою ("для обідків камер мобільних").
Однак я почистив менше половини об’єктива! Попереду - група діафрагми, лінза оптичного стабілізатора, лінза фокусування і ще чимало лінз - і на всіх розводи від води.
Задня група лінз виймається цілком із рухомих барелів: для цього треба звільнити шлейф електроніки та відкрутити три колари. На цьому етапі неоднозначності при складанні немає, можна нічого не позначати.
Після вилучення всього модуля виконавчих механізмів необхідно дістатися до діафрагми та лінзи. Для цього знімається декоративна пластина і сама діафрагма. Я почистив верхню поверхню лінзи одразу, сподіваючись, що це останнє забруднення. Знову помилився, уф.
Бруд усе ще всередині, а я дістався до місця, де чутлива до налаштування лінза зафіксована епоксидним клеєм, і подальше розбирання без порушення юстування неможливе. Але робити нічого - налаштування можна буде виконати пізніше, вже після чищення та збірки. Клей вишкрібається з позначених місць, і модуль розполовинюється. Важливо не забути від’єднати шлейф мотора фокусування.
Модуль розпадається на дві половини: умовно верхня частина - модуль стабілізатора та модуль діафрагми з відповідними лінзами; нижня - та сама лінза що налатовуєтья і яку я виламував, модуль фокусування і задня група лінз. Розбирати доведеться обидві - вода знайшла шлях.
Для доступу до всіх поверхонь лінз "верхньої половини" доведеться вийняти рухому лінзу стабілізатора, а попутно блок діафрагми та шлейф електроніки. Почати треба з модуля діафрагми, він утримується двома гвинтами, і під ним прихований відросток шлейфа з індукційною котушкою:
Для вилучення власне лінзи стабілізатора потрібно видавити два штифти з оправи, що утримують лінзу (на фото нижче їх уже немає), і витягнути обидва замикальні якорі магнітів убік. Досить акуратно треба витягати шлейф лінзи стабілізатора - він досить заморочено укладений, а фіксатор знаходиться з боку діафрагми. Після чищення магніти й штифти потрібно зафіксувати клеєм.
Тепер черга нижньої половинки нижньої третини об’єктива)
Спершу ексцентрики потрібно видавити назовні та звільнити юстовану лінзу:
Далі витягти фокусувальний модуль, під ним знову прокладки - обережно.
Відкривається доступ до всіх поверхонь лінз (юстувальна, фокусувальна, задня група). Тут би історії й кінець, але в задню групу теж затекло. Розклеюю:
Після чищення кожної лінзи та складання об’єктив доведеться налаштовувати - я попереджав. Конструкція об’єктива дозволяє це робити без головного болю: доступ до ексцентриків відкривається через кільце трансфокатора в положенні 105 мм. Після виведення оптичного центру в ідеал туди ж можна й залити епоксидну смолу, щоб налаштування не збивалося при вібрації та ударах.
Залишилось додати кілька фото "було-стало":
Вдалих знімків!