Українська (Україна) 
Русский 
Я щиро люблю об’єктиви для бездзеркалок серії Sigma DN Art світлосилою 2.8.
Вони дають чудову картинку, мають три зручні фокусні відстані (19мм, 30мм та 60мм) і дуже компактну конструкцію. У корпусі розміром з "млинець" інженери реалізували дуже гідну оптику з відмінною різкістю та приємним малюнком.
Не менш щиро люблю цю серію і за її типові болячки — настільки типові, що трапляються трохи рідше, ніж завжди — і при цьому ремонтуються дуже просто.
Цього разу об’єктив (19мм, під систему Panasonic/Olympus micro 4/3) не подавав жодних ознак життя, окрім стороннього шуму, і при підключенні до камери видавав помилку.
З радістю розберемо його і подивимося, що ж цього разу сталося.
Ще до розбору я точно знав, куди лізти — адже проблемних місць тут рівно два: механізм діафрагми та механізм фокусування. Якщо бути чесним, їх всього два, тож можна сказати, що "в цьому об’єктиві ламається все".
Розбирання
Як і багато інших об’єктивів Sigma, цей розбирається з обох кінців. Спершу відкручуємо декоративне кільце передньої лінзи (тут обов’язково потрібен інструмент для лінз спанер).
Під кільцем ховаються гвинти, що тримають кріплення бленди — відкручуємо й їх.
Далі перевертаємо об’єктив і відкручуємо буквально все, що бачимо. Мета — від’єднати байонетний роз’єм, сам байонет і декоративну задню вставку від корпусу.
Після цього — відключаємо всі шлейфи і знімаємо основну плату.
У руках — оптичний блок. Відкрутивши три гвинти з нижнього боку, можна розділити його на дві частини.
Блоку діафрагми потрібно зняти та оглянути. Рекомендую одразу відкрутити мотор і під мікроскопом пошукати тріщину на шестерні — це найтиповіша поломка. У моєму випадку все було прекрасно: при ручному русі пелюсток діафрагма працювала легко по всьому діапазону.
Рухаємось далі — до лінзи фокусування. Щоб дістатися до неї, потрібно зняти замикаючі магніти (вони не приклеєні, а просто утримуються силою основних магнітів — не мають полярності, тож ставити можна як завгодно) і від’єднати шлейфи котушок.
Ось тут і виявилась проблема: одна з котушок повністю відклеїлась від оправи фокусуючої лінзи!
Це не велика несподіванка — таке часто трапляється з цією серією об’єктивів. Причина — у клеї, що застосовується для фіксації котушок: він міцний, але крихкий (ймовірно, епоксидна смола з барвником).
Ремонт простий: зафіксувати котушку клеєм (я віддаю перевагу T-7000) і після висихання зібрати об’єктив у зворотному порядку.
Як і очікувалось, після ремонту все запрацювало як слід.
Єдиний момент, який мене збентежив цього разу — на всіх гвинтах були легкі сліди від викрутки. Тобто хтось уже ліз у цей об’єктив до мене. Чому не полагодили? Таємниця.
Гарних кадрів на хорошу техніку!
Nikon 28-70 2.8D : вінтажний, але вкрай актуальний об'єктив, який досі абсолютно сумісний із усіма сучасними камерами Nikon.
Наступний дефект витратніший у ремонті, а проявляється так само, за різницею в зовсім дрібних нюансах. Також фокус іноді не може дотягнути до попадання, так само треба допомагати йому крутячи кільце ручного фокусування. Але при цьому не відчувається "спотикання" ручного кільця фокусу. Після розтину такого об'єктива виявляються тріщини у пластикових роликах ультразвукового двигуна. Коли всі три ролики синхронно повертаються тріщинами в один бік двигуна вже не вистачає сил провернути шкалу, потрібно допомагати руками. Ремонт вдвічі дорожчий, приблизно від 60-80 доларів, включає повне розбирання об'єктива, двигуна і заміну роликів на нові. У майбутньому такий об'єктив навряд чи принесе проблем власнику.